Кабаса

Попав тіко на 3 день


( +25 )

( +12 )

рекомендую

Трохи папатєл. Вот результат



таке було

Вчора їздив в сіло на дачу. Цілий день копав. Абалдєть як класно. Аж не хотілося додому їхати. Останній раз був там як картоплю садили минулого року. Надо якось почастіше вириватися на польові роботи, тілько от зараз будова хати приорітетніше.

З.І. Спина то трохи чуствується сьогодні

...
ще кльовіша. "Не стыдно". Звук галіменьнкий, але слова зрозуміло.

Білоруський гурт "Серебрянная свадьба". Француський шансон. Співають російською і француською. От подивіться яка харізма в солістки

Пісня "Визит к невропатологу"

Ось вже 2-ий тиждень як я окончатєльно звільнився з Модерн-Експо і стараюсь стати кльовим менеджером. Звільнитись з Модерн-Експо матеріально відповідальним дуууууже не просто. Ще 1,5 тижня я лазив туди після наказу про звільнення (верніше про скорочення). Відчуваю себе зараз дуже легко і вільно. Реально за 3 роки достав він мене своєю бюрократією і іерархією.
Начитавшись книжок, вирішив, що не хочу бути крутим сісадміном. Хочу мати більше грошей від своєї роботи і використовувати в повній мірі свій потенціал (ой, нінада нічого прєвратного думати).
Так шо двігаюсь вперед, а впєрєді свєтлоє будущіє.




З.І. Хм, останній раз постився 7 тижнів тому

водій "Вояж-Люкса" неправильно вказав дату на чекові. пришлось під воплі бухгалтера пертися у Лучеськ. там я простояв 20 хв. під офісом, бо манагерам срочно треба було пожерти (і це в 11:30). виписали чек, дали свідоцтво. я подякував, а мені навіть не угукнули. так за що я дякував? за те, що водій помилився, чи за очікування? та нє, вони ж таку мені безразмєрну послугу зробили, що відвезли мене в Києв, що я їм до кінця життя должен.
відчували коли небуть задоволення від того що вам дякували після покупки? ні? от наприклад в супермаркеті. касирш заставляють подякувати клієнту. о, як вони дякують. особливо в кінці робочого дня. не зрозуміло кому, чи то сканеру, чи продуктам наступного покупця, чи просто собі під ніс. на базарі буває дякують приємно, але в основному власники-продавці.
от коли нарешті продавці зрозуміють, що гроші, які їм платять як зарплату, не начальників, якім вони готові цьомати і лизати, а клієнтів якіх вони обслуговують. скільки можна рикати і злитися на людей які тобі, блін, дають на прожиття.
о, а пробували поміряти хотя б 5 речей на одній точці, і далі казати що нічого не сподобалось? да тоді продавець чим дальше, тим нирвовіше. а коли, після цього, ви йдете нічого не купивши? тоді можна щей гарне словечко почути. правильно, нема чого продавцю голову морочити.
от шо я хтів сказати. часом обслуговуючий персонал забуває для чого вони. це стосується не тільки продавців. ось наприклат ІТ. для чого це? давайте по простому. щоб манагерам швидше виписувати рахунки, бухгалтерам рахувати, економістам вираховувати, юристам набирати договори в ворді. тобто ІТ працює на ці всі відділи.
ні я не за "клієнт всєгда прав", то не менш зла крайність (особливо це гарно видно у відділі по роботі з віп клієнтами), але ж потрібна елементарна повага і подяка. ну хоча б вічливість.

і так до ранку...

Цікаві:

Иногда думаешь, что Фортуна тебе улыбнулась, а оказывается - ты ее просто насмешил
Человек гораздо умнее, чем ему это надо для счастья
"Свободная любовь" - это выражение типа "жидкий стул". Вроде слова все понятные, но смысл совместно теряется
Кто по уши в дерьме, тот рот не раскрывает
Между словами Жалеть и Помогать такая же разница, как между Хоронить и Лечить
Только что сгреб метр переменной облачности с крыльца…
Многие из тех, кто остался самим собой, так никем и не стали
Женщина, которая всё тебе простит, всё стерпит и будет от тебя без ума - твоя мать
От зависания до зависания компьютер работает практически без зависаний
Вот ударишь напильником по голове – больно, не ударишь – скучно. Парадокс…

from humor.nnm.ru

( %%% )

Аня. Моя племінниця


( | > | )

поїздив трохи по філіях. 2 тижні. цікаво. троха замучився. у всіх цих містах вже раніше був. побродити вийшло тільки по Севастополі (поїхав туди в суботу щоб побродити) і Одесі (в неділю). 2-ий тиждень майже кожна ніч а дорозі. клімат постійно мінявся: в криму ходив в футболці, в Одесі в рубашці, в Харкові було холодно в курточці, а в дніпрі попав під дощ і трохи простудився, що мусив в Донецьку наніч пити фервекс.
Наступну таку захочеться не менше як через рік.


( < cut > )

Трохи ще надо попотєть над нею щоб була ляля, але є натхнення...

Вийшов з поїзда метро пішов на перехід. А там такий довгий тунель з наклоном в низ. Людей багато. Бабусі розкладаються, щоб продавати свої сумочки-косметику-івсякітамбєздєлушкі. Сліпий дідусь грає на баяні... І тут помітив що я йду з тією ж швидкістю що і натовп.. І можливо, це не той темп, з яким би мені хотілось рухатись, але його не хочеться міняти. Так добре. Щоб не заважати іншим. Якщо піти швидше, то треба буде віляти щоб обминути рухаючи тіла (а ще можна когось зацепити), а якщо повільніше, то мене треба буде обминати. А ще хтось може в спину штовхнути.
Все-таки уповільнюю темп.
Таке враження ніби стоїш і спостерігаєш за ними. І я вже не є частинкою натовпу яка спішить, бо ж поїзд як поїде то буде тільки через 3 хвилини. От як захочу так і піду...

Вчора було день народження.

Напевне за все життя було найбільше привітань. Вирішив підрахувати скільки людей мене привітало:

По телефону: 7
SMS: 12
MMS: 3
e-mail: 1
icq: 37
форум: 5

Всього: 65

Класно мати багато друзів.

23.09.07 Мона пригнуть з парашутом.
( детальніше )

( [__] )

Львів


( <---> )